Вже квіти зів`яли і ранки дихають тяжко
Сонце бігає босими ніжками по асфальту
Як же цій весні з літом прощатися важко
Колись поговорять: як люди збирають м’яту

Та в пам’яті ранки пахнуть маками і мелісою
А травневі ливні цілують безстрашно землю
Природа як завжди є і миттєвістю,і спокусою
Шепоче про те як день і ніч мають одну долю.

@темы: авторское